Articles

У сьогоднішньому Апостолі (Галат 2:16-20) Ап. Павло каже: «Я розп'ятий з Христом. І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе».

У Господа нашого Ісуса Христа чимало багато титулів. Один з найкрасивіших і найвтішніших для тих, хто слідує за Ним у розпалі часто бурхливого моря життя – «Князь миру». І ось тут парадокс: Господь наш сказав одного разу, як повідомляє Його Ученик і Євангеліста Матвій: «Не думайте, що Я прийшов, щоб мир на землю принести, Я не мир принести прийшов, а меча.» (10:34). Яке вчення ми можемо отримати з цього парадоксу?

«Горіти вам у пеклі!» Подібні погрози не є чимось незвичайним у наші дні конфліктів, в яких політика і релігійна віра настільки часто переплітаються. Наприклад, щось подібне недавно написав хтось на звнішній стіні української католицької церкви в Сіднеї, в Австралії. Богослов'я за цими словами, здається, християнське (хоча, може бути й мусульманське) і, таким чином наче б то основане на божественному одкровенні, оскільки Джерелом Богослов'я уважається Сам Бог. Важко, однак, уявити собі подібні слова на губах досконалого Джерела одкровення про Бога, Ісуса з Назарету.

Пригадується, як у дні омолодження нашої Української Православної Церкви в Канаді в 1980-х роках у нас був Собор, для якого деякі молоді ентузіасти створили чудовий жетончик на якому було написано: «Зволилось Духові Святому і нам», - пряма цитата з Книги Діянь 15:28. Це було блискуче зв'язування життя Церкви православних українців у Канаді зі жвавовою Церквою першого століття у Єрусалимі.

Читання Св. Письма (І Коринтян 1:10-18 і Матвія 14:14-22) у цю Восьму Неділю по П'ятидесятниці, 3 серпня (21 липня за юліанським календарем) 2014 р., чудово пов'язані поміж собою. Євангелія розповідає про співчуття Ісуса до величезного натовпу, який послідував за Ним до відокремленого місця, куди він пішов молитися.

Євангельське читання на Дев'яту Неділю після П'ятидесятниці говорить про істинно знаменне чудо, яка показує, що Ісус - дійсно Господь усього творіння, бо Він приходить до Своїх учнів в четвертій сторожі ночі (якраз перед світанком) ходячи по морю неначе це суша. Вони, зі зрозумілих причин, вжахнулися. Наш Господь заспокоїв їх: «Заспокойтесь! Це Я; Не бійтеся».

Десята Неділя після П'ятидесятниці (17-го серпня 2014 р.), збігається зі святкуванням Святих Cеми Юнаків, Семи Cплячих, Ефеса. І ми читаємо пастирські слова Апостола Павла до Громади коринтської, яку заснував Святий Дух його служінням (І Коринтян 4:9-16).

У вченні з Апостола на Одинадцяту Неділю після П'ятидесятниці (I Кор 9:2-12), Апостол Павло, захищаючись проти деяких недоброзичливців у Християнській Громаді Коринта (яку Господь заснував через його благовістя і приклад життя), обмірковує цікаву справу щодо християнського життя - і людського життя в цілому. Ця справа - права людини порівняно з її обов'язками. Він питає: «Чи ми (Апостоли – іюк) права не маємо їсти та пити?

Богослужбове коло нерухомих Свят добігає кінця з приходом т. зв. Індикта 14-го вересня (це ж 1-го вересня за Юліанським календарем). Таким чином, ми знову – на порозі нового року тобто нового Церковного року. Кожен такий поріг дає нам можливість - з якої ми повинні скористатися - переглянути своє дотеперішнє життя, і той напрямок, в який воно прямує в світлі критично важливої настанови, яку чуємо від Апостола Павла в сьогоднішньому Апостолі (I Коринтян 16:13-24): «Хай з любов'ю все робиться в вас».

Чотирнадцята Неділя по П'ятидесятниці в 2014 році співпадає з 14-им днем місяця вересня на громадянському (Григоріанському) календарі. А за Юліанським календарем ми починаємо нове богослужбове коло нерухомих свят із приходом Індикта. У цей же день ми також святкуємо Святого, який служив Богу в особливо незвичайний спосіб бо ж він прожив сорок сім років на стовпах все зростаючої висоти - перший був дещо більше 2 метрів, і останній був 15 метрів. З огляду на такий аскетичний подвиг він відомий, як Преподобний Симеон Стовпник.