Articles

На початку 20-го століття деякі мислителі висловлювали свою впевненість в тому, що ось наступає новий золотий вік, в якому останні проблеми світу будуть вирішені в наслідок поступу в освіті та технології. Вони надіялись, що тьма вже ось назавжди зникає і від тепер засяє світло просвічення для всіх.

Минулої Неділі ми відсвяткували перемогу істини про почитання Святих Ікон, чим ми підтвердили, що Бог Син, Друга Особа Пресвятої Тройці дійсно втілився, став Людиною, не переставши ніколи бути й Богом істинним.

Ось ми вже в половині дороги нашої подорожі Постом до Пресвітлого Воскресення Господа нашого Ісуса Христа. Зараз – добра нагода призупинитися і провірити свої дотеперішні осягнення. Ось кілька запитів, яких повинні ми собі поставити.

У П’яту Неділю Св. Великого Посту Православна Церква святкує пам’ять жінки, що після 17 літ розпусного життя в Олександрії в Єгипті знайшла благодать покаяння в Єрусалимі при Храмі Воскресіння Господнього і потім провела майже 50 літ у пустині за Йорданом у духовних подвигах та радості.

У 1993 р. канадець Брус Еванс створив зворушливу різдвяну пісню, яку назвав «Коляду про кота» («The Cat Carol»).

У літургійному співі перед Святом Хрещення Господнього Церква вкладає такі слова в уста Св. Івана Предтечі, який перечить, що він недостойний хрестити Всечистого Месію, що приходить до нього до річки Йордану саме для цього. Каже він: «Не насмілююсь, будучи сіном, доторкнутися

«Хто вірує в Нього, не буде засуджений; хто ж не вірує, той вже засуджений, що не повірив в Ім'я Однородженого Сина Божого» (Івана 3:18).

У цю пору економічної метушні та випробовувань, добре нам звернути увагу на Господні слова, яких чуємо в Євангелії в Неділю після Воздвиження Чесного Хреста (Марка 8:34-9:1): «Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що назамін дасть людина за душу свою?»

Це Свято – останнє з трьох Свят Спасителя, які завершують Церковний рік припадає на 29-го серпня (відповідає 18-му серпня на Юліянському календарі). Українці це Свято називають „Нерукотворним Спасом”.

У Церковному календарі після Свята Зачаття Івана Предтечі (6-го жовтня за Григоріанським календарем, тобто 23- вересня за Юліанським) приходять зміни в установленому порядку щоденних читань Євангелій, що особливо видним є по неділях, коли більшість віруючих можуть помітити це, бо ж це день, коли найчастіше приймають участь у Божественній Літургії.